Восени 2021 року у 20 дітей на Рівненщині й Закарпатті виявили вірус поліомієліту. Це високозаразне інфекційне захворювання повернулося в Україну через низький рівень охоплення щепленнями. Водночас щеплення – єдиний спосіб запобігти поліомієліту, адже ліків від цієї хвороби немає. Відповідно до Національного календаря, дітей щеплюють від поліо 6 разів: у 2 та 4 місяці від народження — інактивованою поліомієлітною вакциною (ІПВ); у 6 та 18 місяців, а також у та 14 років — оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ). Шести доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту на все життя. Обидві вакцини, ІПВ і ОПВ, формують імунітет до поліомієліту. ІПВ запобігає потраплянню дикого поліовірусу до центральної нервової системи, таким чином захищаючи від паралічу. ОПВ формує імунітет в кишківнику й у такий спосіб захищає від зараження і запобігає передачі вірусу. Поліовірус поширюється від…
В Україні дітей вакцинують відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень. Це – документ, який встановлює перелік обов'язкових профілактичних щеплень, визначає необхідну кількість доз та оптимальні строки їх введення для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб. Складання подібних календарів – це міжнародна практика. Різні країни мають свій національний календар щеплень, який враховує місцеві епідемічні особливості та економічні можливості. В Україні до Календаря внесені щеплення проти десяти інфекційних захворювань: гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції (Hib), кору, краснухи і епідемічного паротиту (“свинки”). Вакцини для щеплень з Національного календаря держава закуповує власним коштом. Їх можна отримати та зробити безоплатно у педіатра чи сімейного лікаря, з яким укладено декларацію. Деякі вакцини є однокомпонентними (захищають від одного захворювання), інші – багатокомпонентними (захищають від двох чи більше захворювань одночасно). Всі вакцини, зареєстровані в…
В Україні дозволили бустерну дозу вакцини проти COVID-19 для всіх вакцинованих осіб віком від 18 років. Оптимальний термін ревакцинації – від 6 до 9 місяців після завершення первинного курсу вакцинації незалежно від того, якою вакциною щепилася людина. Введення бустерної дози вакцини проти COVID-19 вже продемонструвало свою безпечність. Вона посилює імунну відповідь та ефективність проти різних актуальних варіантів коронавірусу SARS-CoV-2. На сьогодні дані свідчать, що ефективність вакцин у запобіганні симптоматичному перебігу COVID-19, зумовленому варіантом “Омікрон”, значно нижча у порівнянні з варіантом “Дельта” і швидко знижується з плином часу, особливо серед людей старшого віку. Введення бустерної дози наближає ефективність вакцин до 90% у попередженні госпіталізації внаслідок захворювання на COVID-19. Основною метою вакцинації проти COVID-19 залишається попередження тяжкого перебігу хвороби, особливо серед груп ризику, та збереження життів, а також захист системи охорони здоров’я…
Рутинні щеплення – це ефективний спосіб захисту від інфекційних хвороб. Зниження кількості вакцинованих може призвести до спалаху так званих вакцинокерованих захворювань, які можна попередити завдяки вакцинації населення. Після отримання щеплення імунна система реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і формує захист проти хвороби. До Національного календаря внесені щеплення від 10 інфекційних хвороб. Більшість із них проводяться у ранньому дитячому віці. Якщо ви чи ваша дитина з певних причин пропустили планове щеплення, варто якнайшвидше наздогнати графік імунізації. Це може врятувати життя. Як підготувати дитину до процедури вакцинації, читайте далі. Перед проведенням щеплення лікар здійснює огляд дитини та оцінює загальний стан її здоров'я. Важливо розуміти, що дитина може хвилюватись і тривожитись щодо процедури вакцинації, потребувати психологічної підтримки. Вона може не розуміти навіщо робити щеплення, якщо вона здорова. Щеплення захищає здоров'я вашої дитини,…
Коронавірусна хвороба COVID-19 впливає на організм людини з різних сторін. І хоча у першу чергу йдеться про вплив на дихальні шляхи, серцево-судинна система також перебуває під прицілом COVID-19. Вже відомо, що пацієнти, які до інфікування COVID-19, мали проблеми із серцево-судинною системою, є більш вразливими до тяжкого перебігу коронавірусної хвороби чи смерті. Водночас, часто проблеми із серцево-судинною системою розвиваються у пацієнтів через COVID-19, які до цього їх не мали. Дослідження свідчать, що проблеми із серцево-судинною системою виникають у близько 20% госпіталізованих хворих на COVID-19. Зокрема, захворювання спричиняє ушкодження міокарда і порушення функції серця. Йдеться про вплив на серцевий м’яз, що спричиняє запалення міокарда, а у важких випадках – утворює навіть рубці. Окрім того, запалення міокарда може спричиняти так званий “цитокіновий шторм”. Останній – потенційно летальна реакція імунної системи. Наразі ще тривають дослідження щодо того,…
Кожна родина в Україні може зателефонувати й отримати відповіді на свої запитання в таких сферах: післяпологове відновлення жінки (ендокринологія; гінекологія); психологія; догляд за немовлям; материнство і COVID-19 грудне вигодовування; сон немовляти; перші документи дитини та соціальні виплати. Метою проєкту є створення можливості отримання безконтактної, безпечної, безкоштовної підтримки й допомоги для батьків після пологів, щоб забезпечити здорове, активне материнство й батьківство. Гаряча лінія підтримки батьків після пологів розрахована на обох батьків та інших родичів, які піклуються про жінку та дитину в післяпологовий період. Також, на Гарячу лінію можуть зателефонувати й майбутні батьки та матері, щоб дізнатися наперед про післяпологовий період. Дзвоніть за номером — 0 800 500 313. Лінія працює з понеділка по п’ятницю, з 9.00 — 19.00, та в суботу, з 9.00 — 16.00. Сайт ГО Клуб підтримки вагітності та…
Лише за добу 11 жовтня в Україні зафіксовано 11,9 тис. нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, кількість захворівших за весь час пандемії перевищила 2,5 млн. При цьому перед багатьма, хто вже хворів раніше, незалежно від тяжкості перебігу хвороби, поставало питання: чи необхідні антибіотики для лікування COVID-19? Зважаючи на актуальність теми, МОЗ надає роз’яснення. Коронавірусна хвороба COVID-19 має вірусне походження, власне про це говорить сама назва захворювання. Тому лікувати його антибіотиками недоцільно, адже антибіотики НЕ діють на віруси, лише на бактерії. “Профілактичний” прийом антибіотиків теж абсолютно виключений з тієї ж самої причини: антибіотики не лікують коронавірус. Натомість неконтрольований прийом антибіотиків може наносити значну шкоду здоров’ю, починаючи від побічних реакцій у конкретного пацієнта і закінчуючи збільшенням кількості антибіотикорезистентних бактерій (стійких до антибіотиків внаслідок змін або мутацій в їхніх ДНК). Якщо лікарі стикаються…